Привид монаха у Домініканському соборі

За привидом монаха-домініканця у білому плащі з чорним хрестом на спині вже близько десяти років спостерігають працівники музею історії релігій, що розташований на території Домініканського собору. Це триває з того часу, коли вчені відкопали тутешнє підземелля. Білий монах обходить підвали, замуровану бібліотеку та з’являється на хорах.

Живе привид в підземельній темряві, де розташовані книжкові фонди собору. Ніхто з працівників ніколи не бачили білого привида, але не можуть знайти логічне пояснення тому, що деколи падають книжки з верхньої полиці, які щільно лежать поміж інших. Інколи падає одна книжка, інколи кілька книжок поспіль. Немає жодної сталої періодичності в цьому аномальному явищі, бо книжки можуть то довгий час «не рухатися», то падати кілька днів підряд або ж кілька разів на день.

Охоронні органи з великим острахом проводять своє чергування у музеї. Розповідають, що чули невидиму службу з хоровим співом на латині, яка тривала близько трьох годин. А після закінчення містичної Літургії на одного з охоронців вийшов привид монаха-домініканця та пройшов крізь двері. Ще одного разу охоронці зауважили, що за дверима замкненої кімнати цілу ніч стукала друкарська машинка.

В одному інтерв’ю для газети «День» співробітниця музею Ірина Вовк повідомляє: «Монах ставиться до людей поки дружелюбно, нічого поганого не робить, просто обходить, так би мовити, свою територію. Тому ми намагаємося по можливості його оберігати. Ми вже знаємо всі ознаки його появи в приміщенні. Наприклад, починає відсуватися портьєра. Можна подібний рух списати на протяг, тільки справа в тому, що в приміщеннях, які облюбував для себе привид, протягів бути не може. І портьєра відсувається збоку – так її відсуває людина, коли хоче увійти у кімнату. Ще приклад: іноді по понеділках, коли я приходжу на роботу, знаходжу квіти политими. Мені важко дотягнутися до квіткових горщиків. А в замурованому приміщенні під хорами чутні його кроки».

Наразі перебування білого привида у Домініканському соборі вчені не збираються вивчати та досліджувати. Єдиним поясненням цього факту є гіпотеза, що білий привид є душею якогось грішного монаха-домініканця, яку ніяк не може прийняти Господь.