Туристичний Ужгород: куди можна дійти пішки

З вами знову туристична команда WeLoveUa, і сьогодні ми розкажемо, куди можна дійти пішки в Ужгороді.

Прямо від залізничного вокзалу до річки Уж простягається проспект Свободи. Надзвичайно «зелена» вулиця, де багато дерев і клумб. А ще на одному з відрізків шляху розмістилися цікаві скульптури, навіть трохи сюрреалістичні, виконані з різних матеріалів.

Перейдіть міст – і потрапите в парк. Саме тут цвітуть славнозвісні ужгородські сакури. Направо – Набережна Незалежності. Знову ж таки, затишне місце. Тут багато лавок, більшість з яких у гарному стані, а також – мальовничий пейзаж. Річка в гарну погоду зовсім не видається стрімкою. Набережна веде до центру міста – до вулиці Корзо.

«Корзо» в перекладі з італійської означає «місце для прогулянок». Тому вулиця – пішохідна; до того ж це одне із улюблених місць жителів Ужгорода, де поряд з красивими відреставрованими фасадами давніх будинків розмістились кафе та магазини. Це найстаріша та, мабуть, найбагатолюдніша вулиця міста. До речі, з’явилася вона ще у XVII ст. і називалася Мостовою.

Прогуляйтеся центральною вулицею, а тоді поверніться назад. Якщо повернути наліво, опинитесь на площі Євгена Фецика. Поряд – Театральна площа і відомий Пішохідний міст. Цього місця точно не можна пропустити.

Можна прогулятися Православною набережною, що з іншого боку річки. Тоді поверніться назад і поверніть направо. Тут побачите театр ляльок. Трохи далі – Закарпатська обласна філармонія. Якщо залишити її позаду по праву руку, вийдете на вулицю Капітульну, де продовжуються дива. Тут – Ужгородський кафедральний собор та Резиденція єпископів.

Сьогодні це один із найкращих архітектурних ансамблів міста, що встиг стати його візитною карткою. А ще у першій половині XVII ст. нічого подібного тут не було. На цій території колись стояли будинки міщан. До того часу, поки правитель Ужгорода Янош Х Другет не вирішив поселити тут єзуїтів. Він виділив значну суму на придбання і облаштування території. А на знак подяки єзуїти повинні були молитися за Яноша та його нащадків.

Далі по вулиці Капітульній можна вийти до Замку. Ужгородський замок був збудований у ХV-XVІІІ стст. і є найціннішою архітектурною пам’яткою міста. Палац стоїть на крутому схилі Замкової гори та оточений ровом з трьох боків. Зі східного боку перекинуто міст, який раніше був підвісним (сьогодні це звичайний дерев’яний міст). На території замку є внутрішній дворик, декілька музеїв та цікаві скульптури, виконані закарпатськими майстрами. Під будівлею пролягає система підземних ходів, яка начебто простягається до Новицького замку, що знаходиться за 10 км звідси.

Одразу ж за замком – Музей народної архітектури та побуту. Місце і справді цікаве: помітивши із замкового подвір’я невеличке карпатське поселення, одразу так і хочеться спуститись та вирушити в музей. Відкритий у 1970 році, він став одним із перших музеїв під відкритим небом в Україні. Тут можна побачити традиційне житло представників різних етнографічних груп, що здавна населяли Закарпатський край, в тому числі румун та угорців. Серед експонатів Музею народної архітектури та побуту – садиби, житлові будівлі, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, ступа-сукновальня, корчма.

Дорогою назад будьте уважні: минувши замок, ліворуч Ви побачите Замкову вулицю. Тоді знову поверніть ліворуч, на вулицю Ольбрахта, яка виведе Вас просто до Ботанічного саду! Тут, до речі, знаходиться і славнозвісний заклад «Під замком», про який ми вже згадували. Ботанічний сад працює не кожного дня. Але це не зупиняє поціновувачів прекрасного – паркан тут зовсім не високий, зручно перелазити 🙂 Та і охоронці добрі: можуть навіть відкрити ворота на хвилинку. Мовляв, ви все одно ж проберетесь сюди.