Вікентій Хвойка – людина, що відкрив світу Трипільську культуру

Завдяки збігу низки випадкових обставин, невеличке село в сучасній Київській області нині відомо історикам і археологам по всьому світу. Це село Трипілля, яке дало назву одній з найцікавіших європейських знахідок. А доклав зусиль до цього простий київський учитель Вікентій Хвойка.

Вікентій Хвойка (1850 – 1914) – український археолог-самоучка чеського походження, який відкрив світові Трипільську культуру, а також кілька пізніших археологічних культур на території нашої країни.

Народився, виріс і здобув освіту в Чехії. Пізніше переїхав до Києва, де спочатку працював учителем – викладав німецьку мову та малювання, а в 1890-х захопився археологією, не маючи спеціальної освіти.

До відкриття стародавніх культур Хвойка прийшов випадково. Паралельно з учительством Вікентій Вячеславович займався агрономією. У селі Петрушки, що під Києвом, він орендував ділянку землі, де вирощував хміль. Одного разу, після нещасного випадку, коли згоріла його лабораторія, серед вугілля і попелу він став копати яму під фундамент нової споруди і виявив металеві кільця. Як з’ясувалося, це були жіночі браслети княжої доби. Ця знахідка стала для Хвойки знаком, що йому слід зайнятися археологією.

Продавши, знайдені речі, він трохи підправив своє матеріальне становище і присвятив себе новій справі. Вікентій Хвойка їздить по селах на околиці Києва, де розпитує місцевих жителів про можливі цікавих знахідках.

І ось одного разу, під час будівельних робіт на Кирилівській горі він знайшов бивень мамонта, прикрашений різьбленням – це місце виявилося стоянкою первісних мисливців, що увійшла в історію під назвою «Кирилівська палеолітична стоянка». Це київське відкриття стало найгучнішою сенсацією, оскільки вказувало на існування людини кам’яного віку на території Наддніпрянщини.

За наступний рік досліджень Вікентій Хвойка знайшов 70 первісних жител-землянок, частини розписаної кераміки.

Після археолог-самоучка розширив географію робіт вниз по Дніпру. У 1896 році він дістався до містечка Трипілля, нині Київська область. Тут Вікентій Вячеславович розкопав кілька гончарних печей і залишків осель, в яких вцілів керамічний посуд, глиняні статуетки, кам’яні знаряддя праці і зброю. Проведене дослідження встановило, що знайдені артефакти відносяться до 4 тисячоліття до н. е. За назвою села культура була названа Трипільської. Вважається, що вона набагато старше єгипетської і європейської культур.

Також Хвойка відкрив великі могильники біля сіл Зарубинці і Черняхів, які виявилися двома новими культурами, названими згодом по іменах сіл.

На цьому Хвойка не залишив свою працю – через 10 років, в 1907-му, під час розкопок на Старокиївській горі у Верхньому Києві він виявив фундамент стародавнього кам’яного князівського палацу, цеглу із зображенням тризуба і залишки ювелірних майстерень того часу. Ці знахідки стали ще одним сенсаційним відкриттям археолога. На місці розкопок зараз знаходиться Історичний музей України, до основи якого був причетний і Вікентій Хвойка.

Варто відзначити, що Вікентій Вячеславович був дуже працьовитим і присвятив своїм розкопкам все життя. Поки дозволяло здоров’я, він щорічно в літній період відкривав близько десятка нових археологічних пунктів.

За результатами своїх розкопок археолог написав близько десятка наукових робіт.