Забуте українське кіно на Одеському кінофестивалі

В рамках ОМКФ глядачам представлено програму «Межі свободи: незалежність по обидві сторони екрану», до якої увійшли забуті фільми перших років Незалежності України. Одеський кінофестиваль сформував програму разом з Центром Довженка.

«Як відомо, в кінці літа цього року Українська держава святкуватиме ювілей Незалежності. Ми в Центрі Довженка не любимо «круглі дати», але інколи використовуємо їх як підказку для формування тих чи інших кінопрограм. Так сталося і цього разу. Роздуми про історичну подію настання доби Незалежності наштовхнули нас на рефлексії про українське кіно початку 90-х – це перехідне, енергійне, але напівзабуте явище.

Як відомо, в 90-х індустрія українського кіно переживала радикальний занепад. Ресурси українських кіностудій після розпаду СРСР дуже швидко вичерпалися. Закон України про кінематографію почав діяти лише після 1998 року. А кількість глядачів в кінотеатрах за одне десятиліття скоротилася в 80 разів. Проте на самому початку 90-х мав місце короткий період, коли українська пострадянська кіноіндустрія ще не збанкрутіла і встигла відрефлексувати соціальну реальність молодої держави, а також феномен «незалежності» як такий.

Власне різним проявам і практикам незалежного та емансипативного на прикладі українського кіно початку Незалежності і присвячена наша програма «Межі свободи» на сьомому Одеському кінофестивалі. В ній маємо і свободу від тоталітарного замовчування в фільмі «Розпад» (1990) Михайла Бєлікова, і метафоричне повернення з ув’язнення в нову політичну реальність в «Цвітінні кульбаби» (1992) Олександра Ігнатуши, і незалежність від ідеологічної фальші в комедії «Вперед за скарбами гетьмана!» (1993) Вадима Кастеллі, і ситуативну свободу від ґендерних стереотипів в поетичній «Шамарі» Наталії Андрєйченко чи абсурдистському «Чутливому міліціонері» (1992) Кіри Муратової. Особливістю усіх цих п’яти фільмів є показ незалежності не стільки політичним, скільки побутовим чи особистим явищем. Крім того кожен з них є віхою українського кіно першої декади Незалежності.

Більшість фільмів програми ми збираємося показувати з плівки, тому любителям «целулоїду» та унікального кінодосвіду точно буде, що робити на Одеському кінофестивалі», – говорить Олександр Телюк, куратор програми.

Покази ОМКФ відбуваються в Одесі з 15 по 23 липня.