Західфест – музична казка з присмаком вогнища

Щороку наприкінці серпня невеличке село Родатичі під Львовом три дні живе за принципово іншим розпорядком. А все тому, що цю територію тимчасово захоплюють музичні фанати з усієї України та закордону. Західфест – це вже хороша українська фестивальна традиція. З кожним роком організатори все більше і більше працюють над тим, щоб зростали не лише якість музики, яка тут представлена, але й рівень комфорту мешканців. Ми прожили на Західфест-2016 три шалених дні і ось як це було.

Дорога

“Що, знов у Родатичі на гульки?” – запитує провідниця поїзда Київ-Львів, коли бачить наші велетенські рюкзаки і чує, як компанія у сусідньому купе наспівує вже давно знайомі мелодії.

Західфест традиційно проходить у селі Родатичі біля Львова. Добиратися туди без власної машини не так комфортно як хотілося б, однак дискоморт створюють радше українські реалії громадського транспорту, ніж робота організаторів.

Якщо ви не зі Львова і вже знаходитесь на головному вокзалі, то спочатку вам потрібно буде перейти на приміський вокзал звідки за графіком відходять електрички за напрямком Львів-Мостиська. В залежності від дня тижня, кількість таких елетричок у розкладі варіюється від 5 до 7. Квитки не мають визначеного місця посадки і якщо ви все ж зможете прорватися крізь натовп охочих потрапити на фестиваль і зайняти місце – то ви щасливчик. Однак багатьох не тривожить можливість навіть їхати у тамбурі. Найголовніше після цього не пропустити зупинку Родатичі – оголошення у старій системі сповіщень ви навряд чи почуєте, а тому варто орієнтуватися на інших фестивальників, які однозначно їхатимуть з вами, або ж запитати де виходити у інших пасажирів. Після висадки з електрички можна скористатися послугами місцевих і доїхати до місця проведення фестивалю на підводі, що запряжена кіньми за символічні 10-20 гривень. Проте менше десяти хвилин пішки і ви будете там де треба.

Якщо ж ви не поціновувач подібної екзотики і вам не принципова економія коштів, то ви можете скористатися послугами фестивальних автобусів. Графік їх руху можна було знайти на сайті або у офіційній спільноті фестивалю у соцмережах. За 50 гривень фестивальний автобус міг довести вас прямісінько від головного вокзалу і аж до входу на фестиваль.

Проживання

Цього року організатори знову попіклувалися про створення платного наметового містечка. Вартість проживання, в залежності від періоду, у який відвідувач купував абонемент, коливалася від 50 до 200 гривень за одну людину. Квиток у платне наметове довзоляв отримати одну безкоштовну в’язку дрів, користуватися душами, туалетами та зарядками для телефонів. Однак при цьому потрібно було бути готовим до черги при вході, огляді особистих речей, досить тісного розміщення наметів та того, що скляну тару доведеться залишити поза територією – саме з останньої причини під входом у платне наметове містечко завжди можна було зустріти людей, які переливають алкоголь зі скляних пляшок у пластикові баклажки та пляшки з-під кока-коли.

Безкоштовне наметове містечко – це просто велетенська площа лісу поблизу фестивального майданчика. Зі зручностей цього року були лише безкоштовні туалети. За підзарядку техніки доведеться платити 10 гривень на годину. Дрова можна купити або ж з легкістю назбирати сухих гілок у лісі. Незважаючи на те, що спочатку організатори оголошували і платний душ, на другий день фестивалю все ж оголосили, що помитися на території розважальної зони можна буде безкоштовно. Однак це не завадило вокалісту гурту Balthazar зауважити, що “Ukraine, you smell nice”.

Послуга камери схову була однаково платною для мешканців обох наметових містечок.

Однак це дрібні деталі ніколи не замінять фестивальну атмосферу, яка панує як в платному, так і в безкоштовному наметових містечках. За кілька років свого існування Західфест вже встиг обрости “жартами для своїх”, а тому всі знають що потрібно відповісти на раптовий вигук “Артур!”. Чи не біля кожного намету сидять люди з гітарами і співають ті пісні, що незабаром зможуть почути у виконанні улюблених музикантів на фестивальних сценах. Цього року до вашого співу міг у будь-який момент приєднатися саксофоніст. Наметові містечка стихають лиш на одну годину, між засипанням останніх “гультяїв” і прокиданням “ранніх пташок”.

Їжа

На відміну від решти фестивалів, цього року Західфест потішив відвідувачів можливістю дешево пити і харчуватися на території. Півлітра пива або сидру за 15 гривень – рай для будь-якого фестивальника. Для порівняння цьогоріч на Atlas Weekend нам не вдалося знайти сидр дешевше, ніж за 30 гривень за такий же об’єм. Воду також можна було придбати від 10 до 25 гривень в залежності від об’єму. Єдиний недолік – ви не можете проносити пляшку між сценами, якщо вона закручена кришкою і швидше за все її у вас забере продавець.

У зоні між сценами можна також придбати відносно недорогу їжу. Хот-доги до 30 гривень, борщ з м’ясом, ковбаски, картоплю – від 25 до 40 гривень, солодка випічка – від 12 до 25 гривень. А у фуд-кортах біля головної сцени, якщо знати місця, можна було не лише наїстися велетенською порцією картоплі з м’ясом за 25 гривень, а ще й весело провести час – шеф-кухар не давав засумувати черзі абсолютно божевільними і запальними танцями. Зрештою, і самі черги були незначними – достатня кількість точок для харчування не давала людям стояти в очікуванні довше десяти хвилин.

Якщо ж ви все ж вирішили жорстко економити, то нічого вам не заважає взяти власний посуд для приготування їжі на вогнищі і харчуватися в наметовому містечку. Закупитися картоплею, гречкою та консервами можна у найближчому до приміського вокзалу “Сільпо”.

Програма

Цьогорічна фестивальна програма хоч і не була найбільшою по кількості, але організаторам вдалося те, чого ще не вдавалося нікому – зберегти баланс. Західфест-2016 вирішив обійтися трьома сценами – Головною, Рок та Інді. Якщо Рок та Інді сцени були тематичними, то на Головній виступали ті виконавці, які вже заявили про свою потребу у масштабності. Ближче до першої години ночі Рок сцена перетворювалася на Нічну, де виступали альтернативні виконавці.

Ще до приїзду на фестиваль відвідувачі могли оцінити на сайті абсолютну збалансованість виступів та ідеальне розмежування гуртів. Фактично, завдяки великим паузам між виступами, накладка концертів на різних сценах була максимум по 15 хвилин. Тобто, на приклад, якщо виступ на рок сцені починається о 21.45, то на Інді він може початися лише через пів години. Хедлайнерів Головної сцени організатори старалися відокремлювати від інших виступів повністю. За що ще можна похвалити, так це за майже ідеальну пунктуальність артистів.

Звичайно, не обійшлося без сюрпризів. Досить неприємною несподіванкою стало скасування виступу Джамали, яка мала би співати на Нічній сцені. Однак її місце зайняв таємничий secret guest, яким пізніше виявився гурт “Скрябін”. Несподіванкою став виступ Курган feat Agregat на Інді сцени – незважаючи на те, що про їх концерт попередньо оголосили у групах Західфесту у соцмережах, у надрукованій програмці музикантів не було. Однак про нічний виступ Курган feat Agregat заздалегідь повідомляли у перервах між виступами на Головній сцені.

Музика

Як вже було сказано раніше, цьогорічна програма виявилася більш ніж збалансованою. Незважаючи на те, що Західфест початково позиціонує себе як рок-фестиваль, іншої музики на будь-який смак було достатньо також.

Головними хедлайнерами цього року стали переважно зарубіжні музиканти – канадці Crystal Castles, британці Enter Shikari, американці Hollywood Undead та німці Oomph!. При цьому організатори щороку наголошують – захмарних гонорарів вони дозволити собі не можуть.

Виступи деяких музикантів для фестивалю вже стали традиційними. Так, Воплі Відоплясова, NoizeMC, Brutto (він же Ляпіс Трубєцкой) – вже стали добрими друзями Заходу. Але організатори не соромляться знаходити і нових друзів. Виступ бельгійського гурту Balthazar міг би стати першим в Україні, якби вони перед цим не відіграли сольний концерт у Києві. Крім того, завдяки прекрасній взаємодії з публікою та безпосередньості у спілкуванні з аудиторією саме цей концерт, незважаючи на потужних хедлайнерів IAMX та Hollywood Undead, можна сміливо назвати найкращим у другий день.

Українська музика майже повністю окупувала Інді сцену. Тут дали свій останній концерт Оркестр Че, виступили ГИЧ Оркестр, Zapaska, Vivienne Mort, Panivalkova, Pianoбой та інші. Досить людним став виступ людини-оркестра Sasha Boole – публіка сміялась з анекдотів виконавця та буквально ковтала неймовірні історії музиканта з його автостопної подорожі Ісландією. Ще одним відкриттям Заходу став сумський гурт The Elephants, який почав своє існування лиш цього року і яким вже зацікавився музичний продюсер і соліст гурту The Maneken Євгеній Філатов. Музикантам всього по 18 років, вони виглядають на сцені дещо замкнуто і роблять задовгі мовчазні паузи між композиціями, але це був їх перший виступ на фестивалі взагалі, їх музика звучить органічно, а тому ми сподіваємося, що ще почуємо про них.

Найбільш врівноваженою у співвідношенні українських гуртів до зарубіжних була Рок-сцена. Вдень тут виступали Morphine Suffering, АННА, @traktor та Роллікс, а вночі слухачі підтягувалися вже на We butter the bread with butter, DevilDriver та Emmure. Ближче до першої ночі сцена змінювала формат і перетворювалась на Нічну. Тут уже збиралися альтернативні виконавці, серед яких були Хамерман Знищує Віруси, Христина Соловій та Dj Tapolsky.

Підсумки

Хоча з року в рік кількість музичних фестивалів в Україні зростає, Західфест впевнено залишає собі статус найбільшого поза межами Києва. Однак на відміну від решти, Захід щороку плідно працює над помилками, щоб створити незабутню атмосферу для своїх відвідувачів. Організатори не соромляться експериментувати з лайн-апом, обмежують себе в кількості гурті і роблять ставку на зацікавленість публіки.

Звичайно, досить складно умістити масштаб подібних заходів у польові умови і при цьому зберегти фінансову доступність. Зрештою, угорському Sziget знадобилося для цього близько 20 років. Однак поки що можна стверджувати, що Західфест-2016 став найбільш організованим літнім музичним фестивалем України, про що свідчить вже розкуплена перша квота квитків на наступний рік. А тому сподіваємося, що через рік, можливо не в тому місці і не в той час, але все ж далі буде.