Замки Рівненщини
На відміну від міста Рівне, Рівненська область – це місто, де збереглось багато стародавніх замків, фортець та укріплень. Деякі з них і сьогодні досить у хорошому стані, деякі потребують швидкої реставрації. Від деяких, на жаль, залишились тільки руїни. Але навіть в останньому випадку місто залишається дуже цікавим. Таємничим, живописним, давньою, майже казковою атмосферою.
Отже, сьогодні ми коротко розповімо вам про деякі замки та палаци Рівненської області, що збереглись.
Острозький замок
Перша згадка про Замок князів Острозьких датується ХІІІ століттям. Проте дерев’яне укріплення було зруйноване під час чергового набігу монголо-татар. Замок почали відбудовувати у ХІV столітті, а на початку XVII ст. Януш Острозький повністю перебудував його у стилі пізнього ренесансу. Замок належить до нерегулярних укріплень. Колись він був оточений ровом із водою, а башти служили оборонними спорудами. Сьогодні – це справжнє туристичне диво, унікальний фортифікаційних ансамбль, перлина середньовічного фортифікаційного мистецтва, що розташувалася на вершині 20-метрового пагорба над річкою Вілією у затишному районному центрі під назвою Острог.
А Нова башта, збудована у ХV столітті – єдиний збережений в Україні зразок однобаштового замку.
Якщо вірити переказам, то від замку до Троїцького монастиря-фортеці (збудований у XV столітті), що знаходиться за 3 кілометри у селі Межиріч, веде низка таємних підземних ходів. Ходи тут і справді є, проте ще не досліджені – кожна спроба розкопок закінчується черговою містичною невдачею. Мабуть, замок має і власного привида. Як же без нього?
Дубенський замок
Середньовічні укріплення бастіонного типу розташувалися на березі річки Ікви у самому центрі містечка Дубно. Замок був збудований в кінці XV століття (якщо точно – у 1492 році) і за цей час жодного разу не був взятий приступом. У XVI столітті для його оборони на території було встановлено більше 70 гармат. Тут була власна майстерня, що постійно поповнювала арсенал замку. За час свого існування споруда неодноразово перебудовувалася та укріплювалася. Під мурами були прокладені широкі кам’яні підземні ходи. Під час нападів ворогів тут ховалися люди зі своїм майном, а у випадку облоги зберігалися запаси води та харчів. Саме ці підземелля описав Микола Гоголь у романі «Тарас Бульба».
В різні часи тут проживали князі Острозькі, Сангушки, Любомирські, Заславські. З кінця ХІХ століття, коли замок продали військовому відомству, він став місцем перебування найрізноманітніших військових частин – і армії Миколи ІІ, і австрійського цісаря, і поляків, і червоноармійців, і фашистів.
Млинівський палац
Це місце було однією із найбільших резиденцій польської знаті на Волині. Будівля була зведена за проектом придворного архітектора польського короля Станіслава Августа. Палац стоїть на березі річки Ікви. До сьогодні тут зберігся парк ХІХ століття, що разом із ансамблем палацу входить до числа пам’яток архітектури та палацово-паркового мистецтва. Сьогодні в приміщенні розташувався Млинівський краєзнавчий музей.
Палац в селі Великі Межиричі
Перші згади про поселення датуються серединою XVI століття. Тут існував кам’яний оборонний замок, неодноразово оточений та завойований козацькими військами. За часів правління князів Любомирських на цій території було збудовано колегіум та костел. Великі Межирічі переходили від одного власника до іншого. Палац з’явився у 1789 році після того, як волинський хорунжий Стецький виграв містечко разом із прилеглими околицями у карти. До архітектурного ансамблю входили також службові флігелі та паркові будівлі; палац був головною спорудою. Після пожежі 1968 року будівля зазнала суттєвих пошкоджень. В деяких приміщеннях сьогодні знаходиться дитячий інтернат.